Вашій увазі – інтерв’ю Ярослави Магучіх, яка після трирічної перерви знову відкрила сезон в Україні — і зробила це з найкращим результатом сезону в світі й рекордом Меморіалу Дем’янюка.
Після виступу Ярослава Магучіх в інтерв’ю розповіла про підготовку в Дніпрі в умовах війни та блекаутів, емоції від першого старту сезону, плани на чемпіонат України й чемпіонат світу, технічні деталі стрибків, нові елементи тренувального процесу та особливу підтримку — зокрема від японського фаната, який подолав тисячі кілометрів, аби побачити її виступ в Україні.
-Ви не змагалися в Україні від початку 2023 року, з якими емоціями сьогодні виступалося?
-Дуже неймовірно виступати й починати свій сезон саме тут. Це дуже відповідально для мене. Цей сезон я готуюся вдома, у своєму рідному місті Дніпро. Тому будемо готуватися до чемпіонату України, який буде в Києві наприкінці лютого. Дуже круто й неймовірно відчувати підтримку наших людей.
– Чому на фоні цієї обстановки в Україні, особливо нещодавнього повного блекауту в Дніпрі, ви прийняли рішення готуватися вдома?
-Тому що за майже чотири роки, як ми подорожуємо Європою і світом, дуже хочеться побути просто вдома, насолодитися атмосферою — не зважаючи на відключення, не зважаючи на обстріли. Це все одно дім: тут друзі, родина, кіт, за яким я дуже скучила. Тому вдома краще.
– Судячи з результату, підготовка вдома пішла на користь?
-Так.
-Ваша тренерка, Тетяна Володимирівна сказала, що сьогодні вона відчула – це та Ярослава, яка була раніше.
-Я сама це теж відчула і дуже рада повернутися до цього стану, коли я це відчуваю. Сподіваюся, що сезон буде феєричним. У нас триває підготовка до чемпіонату світу, який буде у березні в Польщі.
– Перший старт і вже 2,03. Так скучили за змаганнями?
-Так, дуже чекала. У сезоні 2024 я починала з результату 2.04, тому є куди рости. Думаю, що все буде успішно.
-Що далі? Де ще братимете участь перед Чемпіонатом світу?
-Перед чемпіонатом ще буде міжнародний старт: 8 лютого в Німеччині, а потім чемпіонат України в Києві. Я дуже хвилююся, бо на чемпіонаті України виступатиму вперше за шість років. Востаннє це було в Сумах, ще до війни. Дуже чекаю і хочу знову відчути цю атмосферу.
– Який стрибок сьогодні був найкращим для Вас?
-Напевно, все ж таки стрибок на два метри, друга спроба. Мені більше сподобалося як я зробила фазу відштовхування. Тому саме він був найкращим.
– В Україну приїхав ваш японський фанат Ацуші. Як він добирався, і як йому в Дніпрі?
-Він прилетів до Варшави, а звідти їхав автобусом до Дніпра. Ми зустрічали його за всіма українськими традиціями — з караваєм. Йому дуже сподобалося, особливо борщ — він готовий їсти його постійно. Йому тут усе подобається. До речі, він приїде й на чемпіонат України в Київ. Це дуже круто, бо він досліджує Україну і навіть хоче жити в Дніпрі, тому вчить українську мову.
– Технічно сьогодні були різні розбіги, так задумано?
-Технічно ще будемо це аналізувати з тренеркою. Було так, що на 2,00 і 2.03 я не потрапляла у своє місце в дузі, я це відчувала. Але, слава Богу, з другої спроби вдалося стрибнути на 2,03 все вийшло – я рада! Будемо працювати, час ще є.
– Тетяна Володимирівна розповіла, що ви додали гімнастику в підготовку. Що це дало?
-Гімнастика додала техніки над планкою, пластики рухів. Це дуже допомагає. Я рада, що ми це почали. І насправді цього року я відчуваю розбіг трохи по-іншому. Мені це подобається.
-Сьогодні було багато уваги від уболівальників і дітей. Думаєш, сьогодні ви зарядили їх на нові спортивні звершення?
-Звісно. Я дуже сподіваюся, що дала їм мотивацію. Ми стрибаємо для людей, я постійно виступаю на міжнародних аренах, щоб діти кайфували й мали натхнення. Було дуже багато людей, багато дітей, всі вболівали, аплодували. Це дуже приємно і мотивує стрибати ще вище.
