Український легкоатлет Віталій Тарасюк став срібним призером IV літніх юнацьких Олімпійських ігор у Дакарі. На дистанції 5000 метрів зі спортивної ходьби він фінішував другим із результатом 20:55,54 хвилини.

Українець поступився лише представнику Іспанії Габріелю Гонсалесу, який подолав дистанцію за 20:41,36 хвилини. Бронзовим призером став японець Футо Абе з результатом 21:09,22 хвилини.

Для України ця нагорода стала історичною: вперше за 16 років український представник спортивної ходьби піднявся на п’єдестал Юнацьких Олімпійських ігор. Востаннє це вдавалося на дебютних змаганнях у Сінгапурі у 2010 році.

Для Тарасюка срібло в Дакарі стало продовженням успішних міжнародних виступів. У 2025 році легкоатлет здобув бронзову нагороду Європейського юнацького олімпійського фестивалю у Скоп’є в цій самій дисципліні.

Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Після фінішу українець поділився емоціями та розповів про перебіг змагань у коментарі пресслужбі Національного олімпійського комітету України.

«Безмежне щастя! Реально дуже щасливий. На розминці розумів, що все складається доволі добре. Я був готовий працювати», — сказав Тарасюк.

За словами спортсмена, підготовка до старту виявилася непростою через кліматичні умови в Дакарі. Легкоатлет ще й трохи захворів через різкий перепад температур.

«Після приїзду одразу зрозумів, що справа погана — дуже жарко. Спочатку було 35 градусів, а потім температура піднялася до 39–40. Я трохи прихворів — думаю, через сильний перепад температур. У зоні атлетів прохолодніше, у їдальні теж, а в номері спати взагалі неможливо — здається, там спекотніше, ніж на вулиці. Тому трохи захворів і не розумів, як стартувати, чи варто ризикувати. Але все склалося», — розповів скороход.

Тарасюк також розповів, яку тактику використав, щоб вибороти медаль. На початку дистанції суперники не поспішали збільшувати темп, тому українець вирішив триматися поруч із лідерами.

«Одразу після старту ми почали відносно повільно. Побачив, що ніхто особливо не рветься вперед, лідери теж не поспішали. Я зрозумів, що можу триматися з ними, відчував, що сили є. Коли до фінішу залишалося приблизно півтора кілометра, суперники зробили різкий ривок, прискорилися. Побачив, що формується група лідерів, яка боротиметься за медалі», — пригадав перебіг гонки Віталій.

Після здобуття нагороди українець подякував своєму тренеру Володимиру Гоняку, з яким пройшов підготовку до змагань, а також українським військовослужбовцям.

“Хотілося повторити досягнення Михайла”: Міланія Кохан принесла родині друге «золото» юнацької Олімпіади