Nova Poshta Kyiv Half Marathon завершився, перші підсумки вже підбиті, переможці повертаються до Ефіопії, а організатори приходять до тями після кількох шалених днів (а може й місяців) напруженої роботи. Тим часом, «Жорстка Атлетика» поспілкувалася зі швидкими бігунами і навіть представником ІААФ і ось, що вони розповіли.

Впевнену перемогу здобув представник Ефіопії Ленчо Анбеса, який перетнув фінішну лінію з часом 1:03:56. Цікаво, що напередодні 20-річний бігун сказав, що він біжить під стартовим номером «1», тож вибору у нього немає, – треба перемагати. Так і сталося:

«Я дуже щасливий, що переміг! Звичайно, це було непросто, особливо враховуючи погоду. Однак, я став і працював в одному темпі. Мені неймовірно сподобалася організація і я цілком задоволений результатом».

Переможниця ефіопка Белайнеш Бейене прибігла до фінішу рівно через 10 хвилин після свого  співвітчизника (1:13:56) і повністю з ним солідарна:

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів

«Мені дуже сподобався забіг. Але погода сьогодні мені не сприяла. Було дуже складно, особливо на набережній».

А от представникам Кенії не вдалося потрапили до призових трійок. Крістін Ойго стала 4-ю серед жінок (1:16:56).

«Так, дуже сильний вітер. Ми бігли разом спочатку, але моя колега з Кенії прискорилася після 6-го кілометру. Для мене були складними підйоми. Найскладніший був на 18-му кілометрі. Завтра ми вже  летимо до Угорщини, можливо будемо стартувати там на наступних вихідних».

Кенієць Вікліф Бівот, на жаль, не зміг показати хороший результат, через біль у задній поверхні стегна. Спортсмен дістався фінішу п’ятим – 1:08:58.

«У мене проблема з минулого тижня. Ми напередодні вильоту сюди зв’язалися з організаторами, однак змінити квитки вже не вдалося, тому мені довелося їхати. Я відчув біль після 14-го кілометру і побіг повільніше. Однак, і зупинятися я не хотів, знаєте, буває краще добігти, аніж зупинитися. Можливо мені тепер доведеться повертатися до Кенії для лікування, тоді зможу змагатися в Європі вже наступного сезону».

Звичайно, поділилися своїми враженнями і представники України. Роман Романенко став третім в абсолюті і переможцем Чемпіонату України (1:05:39).

«Перший кілометр ми почали повільно, приблизно по 3:06-3:05, а потім одразу почали бігти «з трьох хвилин». Це було зашвидко, тому я обрав для себе більш зручний ритм, випустивши усіх вперед. На п’ятому кілометрі я вже наздогнав групу, а коли почали бігти проти вітру, то там швидкість впала на 3:10-3:15.

Після 12-го кілометру ми розділилися на 2 групи, поляк з ефіопом втекли, а ми з Ігорем Порозовим вже бігли удвох до самого фінішу. Розуміючи, що я другого вже ніяк не наздожену, і відчуваючи, що я набагато сильніше за Ігоря, за останні 700-800 метрів я прискорився.

Якщо чесно, сподівався що результати будуть значно швидшими. Погода, а зокрема сильний вітер дуже вплинув на результати.

Зараз готуюсь до Чемпіонату України з бігу на 10000 метрів, хочу відбиратися на Кубок Європи, тому сподіваюсь потрапити в «четвірку» кращих».

Софія Яремчук хвилиною поступилася переможниці (1:15:02) і стала чемпіонкою України з півмарафону.

«Звичайно, хотілося трошки краще, планувала бігти з 1:15. Та був вітер і не дуже рівна траса, тож я в цілому задоволена.  Хотіла трошки краще, але нічого.

У мене було завдання почати перші 5 кілометрів дуже легко, втягнутися, а потім потроху нарощувати темп. Я думаю, з цим  завданням впоралася. Ми разом з Анною Носенко пробігли 10 кілометрів, а далі я побігла сама. Було непросто, та виходу не було, деякі хлопці, навіть, ховалися у мене за спиною:) Найскладнішим був 18-й кілометр, коли ми вибігали з Труханового острову на гірку, там довелося добряче попрацювати.

Мій особистий до цього був 1:15:03 по дуже рівній трасі і без вітру, тому з впевненістю можу сказати, що тут показала свій найкращий результат. Тренер сказав, що дуже щасливий. Тому і я радію».

Також розповів про свої враження і представник Міжнародної федерації легкоатлетичних федерацій (ІААФ) італієць Массімо Магнані, який дуже пильно слідкував за усім, що відбувалося під час, до та після змагань і вже зробив перші висновки. Саме від нього залежить, чи отримає Київський півмарафон статус Bronze Label Road Race.

«Організація є дуже хорошою, дуже потужна команда, яка працює професійно, кожен активно залучений в свою роботу. І тут створена прекрасна атмосфера для бігунів. Тому з цієї точки зору змагання на дуже високому рівні. Київ привабливе місто і, я думаю, що в майбутньому сюди може приїхати значно більше людей. Якщо буде хороша реклама, сюди може приїхати дуже і дуже багато бігунів з Західної Європи, не тільки з України.

Щодо змагань. Вони вразили переможців. І погодні умови також хороші, щоправда трохи вітряно. Тому вітер вплинув на швидкість бігунів. В майбутньому варто запрошувати більше висококласних атлетів. Сьогоднішній результат хороший, особливо, враховуючи погоду. Але для більш високого рівня необхідна більша кількість швидких бігунів. Як у чоловіків, так і у жінок.

Отримання IAAF Bronze Label Road Race є дуже ймовірним, та остаточне рішення буде після детального звіту.

Я думаю, це буде перший крок. Однак, Київському півмарафону під силу отримати в майбутньому навіть срібний та золотий рівні.  Ми навіть спілкувалися вже з Міністерством спорту і місцевою владою, я знаю, що є плани щодо проведення тут Чемпіонату світу. І це дуже хороші думки, однак у цій справі треба все поступово робити. Крок за кроком, рік за роком, і з часом Київ дійсно зміг би прийняти світову першість».

 

 

Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів
Досягнення не мають бар'єрів