Півмарафон менше ніж за годину (59:47, Маруґаме, 2015), національний рекорд Нової Зеландії в бігу на 10 000 м (27:33.67, Ріо-де-Жанейро, 2016), миля за 3:53.72 (біг по стадіону, Дублін, 2014) – все це про одного з братів-близнюків Робертсон – Зейна.
Другий Робертсон, Джейк, також бігає і потроху наздоганяє брата. Хоча його успіхи поки скромніше: він спромігся в березні минулого року встановити особистий рекорд в півмарафоні – 1:00.01 (Лісабон, 2017), а у середині січня повторив цей результат вже у Х’юстоні, де йому вдалось обігнати Гуйє Адолу (друге місце на Берлінському марафоні 2017) та віце-чемпіона Олімпіади-2016 в марафоні та рекордсмена цієї траси Фейіса Лілеса.
Чим же саме відомі брати Робертсон, в чому їх унікальність?
Після закінчення школи, у 17 років, не маючи особливо грошей і розуміння того, що з ними буде далі, вони відправились жити в Кенію (хоча мали можливості і пропозиції отримувати спортивну стипендію в США) й ось вже понад 10 років тренуються в Африці. У них була мрія – стати бігунами світового класу на довгі дистанції. І вони вирішили, що тренуватися і жити серед кращих у світі стаєрів це єдиний шлях до цього.
Тепер вони розмовляють на суахілі, харчуються так само, як і кенійці, бігають за їх схемою у великих групах, одружуються під час змагань (обраниця Джейка – бігунка Магдалина Масай отримала від нього пропозицію руки і серця на фініші Great North Run 2017, що проходив в Ньюкаслі) і… продовжують бігати.
Коли тільки Джейк і Зейн приїхали в Кенію вони були звичайними іноземцями (“мзунгу”). Завдяки своїй праці й цілковитому зануренню в місцевий побут стали для кенійців друзями, а потім вже справжньою сім’єю. Спочатку вони досить довго жили в будинках африканських бігунів абсолютно безкоштовно, і їм навіть допомагали з їжею, потім вони змогли винайняти собі крихітну кімнатку, через деякий час пару кімнат, і це стало їхнім будинком на роки.
Зараз їм всього по 28, а вони вже встигли досягти певних успіхів на стадіоні, показали швидкі результати на півмарафонських дистанціях, і головне довели, що – нестримне бажання та повна самовіддача можуть привести до мети.
“Якщо ви хочете чогось, чого у вас ніколи не було, ви повинні зробити те, чого ніколи не робили”.
І якщо вони вирішать виступити на повній дистанції, рейтинг найшвидших білих марафонців цілком може змінитись.
Коротко про цих “мзунгу”, які підкорили Кенію, у відео нижче
